Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
надутий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
наентій — надутий, роздутий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
дутий — а, е. 1) З порожниною всередині; вигот. способом дуття. || Наповнений повітрям, надутий. 2) перен., розм. Який не відповідає дійсності, навмисне перебільшений … Український тлумачний словник
дутик — а, ч., розм. 1) Предмет із порожниною всередині, наповненою повітрям; надутий предмет. 2) Людина з повним обличчям … Український тлумачний словник
набундючений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до набундючити. || у знач. прикм.Надутий, з розпущеними крилами. 2) перен. Зарозумілий, пихатий … Український тлумачний словник
надувний — а/, е/. Який надувається; надутий повітрям … Український тлумачний словник
надутість — тості, ж. Абстр. ім. до надутий 3 5) … Український тлумачний словник
надуто — Присл. до надутий 3), 4) … Український тлумачний словник
насуплений — а, е. 1) рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до насупити 2). 2) у знач. прикм.Похмурий, невдоволений, надутий. 3) у знач. прикм. Низько опущений над очима, перев. як вираз невдоволення, задумливості (про брови). 4) у знач. прикм., перен. Хмурий, темний … Український тлумачний словник
поплавок — вка/, ч. 1) Те саме, що поплавець. 2) Те саме, що поплавище. 3) Надутий повітрям прогумований мішок, який використовують як опору при швидкому наведенні мостів, лаштуванні поромів … Український тлумачний словник
